Дитяча агресія: як поводитися вчителю з агресивними учнями

«У нашому класі є хлопчик, від якого потерпають і діти, і вчитель. Ніколи не знаєш, що сьогодні він влаштує – чи викине чийсь пенал у смітник, чи знову зірве урок. Учитель постійно змушена півзаняття його вгамовувати, а діти постійно обходять його стороною» – такі історії нам приходять на проєкт Pro.Школу щотижня. Дитяча агресія явище розповсюджене, нормальне, але дуже дратівливе та некомфортне для всіх, хто його спостерігає.

Учителю доводиться виступати рефері та психологом одночасно, окрім того, ухилятися від віртуальних ударів – лайок, образ, істерик та неадекватної поведінки. І часто зірвані уроки – лише легка форма прояву агресії. Що робити в такій ситуації, як правильно діяти та як вгамувати маленьких диктаторів?

Зустрічайте на рингу – звідки береться дитяча агресія?

Часто діти самі страждають від своєї агресії. Адже зрозуміло, що в такої поведінки є свої причини, досить рідко ми маємо справу з патологіями чи якимись серйозними психічними вадами. Ізоляція, брак уваги, страх, навіть відчай штовхають дітей на агресивні вчинки. Адже агресія – абсолютно природній захисний механізм. Як правило, виділяють причини виховного або медичного характеру. І тут можуть допомогти або дитячі психологи, або психоневрологи.

Які ж причини поведінкової агресії в дітей?

  1. Вікова криза – це зміна поведінки та цінностей. Часто діти несвідомо не контролюють емоції, не знають, як проявляти свої лідерські якості або завоювати прихильність. Тому обирають найлегший механізм – агресію та залякування.
  2. Відчуття беззахисності – як вже говорили, агресія це механізм самозбереження. Якщо дитина перебуває в постійній фрустрації, стресі, чогось боїться, вона поводить себе надміру емоційно та грубо.
  3. Родинні конфлікти – коли дитина відчуває постійну напругу в стосунках між батьками, це негативно впливає на моральний стан дитини. Вона постійно відчуває тривогу, безпомічність та не може нормально реагувати на чужу поведінку.
  4. Пошук уваги – це може бути навіть крик про допомогу.
  5. Формат помсти та самоствердження – інколи діти використовують агресію як відповідь на образу.

Це лише незначні та найрозповсюдженіші причини, які породжують в дітей агресію. Якщо мова іде про відверте насилля – учитель має захищати в першу чергу, інших учнів та себе. Адже бувають випадки, коли дитина не контролює себе та не чує ніяких слів у такому стані:

«Він просто кидався з ножем на дітей та погрожував пошматувати живіт. Одного разу мені довелося навіть закривати дитину собою, бо його неможливо було втримати. Поки прибігли охоронці, мені вже порізали руки» – Тетяна, класний керівник.

У таких ситуаціях учитель може лише одне – зустрітися з батьками, поставити до відома адміністрацію та включити в роботу психологів. Хоча, як правило, після розслідування ситуації стає зрозуміло: причина в стосунках у родині. І тут не завжди батьки готові до співпраці.

Школа – не поле бою: як учитель може зупинити агресію

1. Поговоріть із батьками. Головне тут почути обидві сторони і зрозуміти ситуацію в родині. Часто буває, що батьки самі не знають, що робити із агресією своєї дитини – тут їм стане в пригоді шкільний психолог та ваша консультація. Якщо ж батьки поводять себе теж неадекватно, одразу звертайтеся до адміністрації школи.

2. Зберіть колег. Шкільна адміністрація розглядає питання поведінки та виховного процесу учнів на спеціальних зборах. Важливо залучити шкільного психолога. Це потрібно для того, щоб випрацювати стратегію корекції поведінки учня.

3. Запросіть соціального педагога. Інколи ситуації шквальної поведінки, випадів, лайок та агресії неможливо контролювати самостійно. Як правило, в школах є лише один психолог і йому не під силу витримати потік роботи, якщо мова іде про важкі випадки. Тому тут потрібні сесії спеціалістів та колективна робота, щоб вчасно попередити напади агресії в дитини.

Усі пам’ятають випадок в одній зі столичних шкіл, де учень розбив учительці голову стільцем та штрикнув ножицями. Це абсолютно патова ситуація і без допомоги групи психологів впоратися було би неможливо. Такі випадки потребують серйозного втручання спеціалістів.

4. Влаштуйте спеціальні гуртки для таких дітей, де вони можуть проявити свої лідерські якості, вивільнити енергію. Це можуть бути заняття творчістю, спортом, дискусійні-клуби, поектні роботи – щось із інтересів дітей. Школа та соціальні педагоги повинні сприяти таким позакласним заняттям.

5. Давайте додаткові творчі завдання. Якщо немає змоги влаштувати гуртки, дайте таким дітям шанс проявити себе та привернути вашу увагу. Часто відповідальність та довіра змінюють поведінку агресорів майже миттєво, дозвольте собі та дітям спробувати різні форми взаємодії. 

6. Акцентуйте увагу на поведінці та вчинках, а не на особистості учня. Проявляйте увагу та пояснюйте учню, що подібна поведінка не припустима та заважає всім. Спробуйте вказати йому, що ви розумієте, що він злиться, але не розумієте, чому. Якщо йому щось не подобається – нехай це конструктивно пояснить.

7. Введіть стоп-слово. Замість того, щоб підвищувати голос чи нервувати, запровадіть нове правло – стоп-слово, яке припиняє будь-яку агресію в класі. Поясніть, що це пауза в конфлікті і всі стосунки ви зможете прояснити після дзвоника. За порушення правила стоп-слова введіть покарання.

Чого не варто робити вчителю:

1. Ізолювати дітей. Це лише погіршить ситуацію, у школі не може бути жодної селекції. Звісно, агресивні учні забирають у педагога більше часу те ресурсів, але варто пам’ятати, що робота з ними – має накопичувальний результат. Не чекайте моментальних змін. Спільна робота з батьками та психологом рано чи пізно дасть свої плоди. Правило «немає дитини – немає проблеми» в школі не працює, всі мають бути залучені в цей процес і закон на цьому наголошує.

2. Відповідати на агресію та провокацію. Вирішуйте всі конфлікти у присутності адміністрації чи батьків. Якщо дитина поводиться агресивно посеред уроку, поясніть, що ви не будете заради неї зривати свою роботу, адже це стосується всіх учнів. І якщо це необхідно – скажіть, що ви обговорите ситуацію після дзвоника.

3. Ігнорувати учня. Повне ігнорування може спричинити вибух агресії. Часто діти злою поведінкою навпаки намагаються привернути більше вашої уваги. Інколи, тому, що їм насправді вона потрібна. Запросіть такого учня на тиху бесіду, спробуйте зрозуміти, чого він хоче і встановіть максимально дружні стосунки.

4. Піддаватися емоціям. Це лише нашкодить і може стати причиною до вибухового конфлікту. Тримайте себе в руках та пам’ятайте, що в класі ви маєте повну владу контролювати ситуацію.

Пам’ятайте, що дітям складно визнати свою поразку чи те, що вони не праві. Учителю варто перемикнути увагу учнів та спробувати поговорити спокійно після уроків з маленьким агресором. Замість того, щоб підвищувати голос та накаляти ситуацію. 

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *