Хроніки карантину: що говорять учителі про онлайн-освіту

Класи онлайн та домашні відеозавдання — за місяць українська школа діджиталізувалася всіма підручними засобами. Проєкт Прошколу отримав понад сотню питань від учителів про те, як має працювати школа під час карантину. Але паніка ущухла, а вчителі змогли пристосуватися до нових непростих умов. Як же функціонує українська освіта в період пандемії?

Дистанційна освіта, якої не чекали

Навіть технологічно оснащені школи не були повністю готові до того, що доведеться все навчання перевести в онлайн. По-перше, вчителям бракує досвіду та знань, як користуватися програмами чи додатками. А часу, аби все глибоко вивчити та дослідити немає. Уроки потрібно проводити просто зараз, зібрати перед екраном 25-30 дітей та втримати їх увагу. По-друге, доводиться вчитися користуватися технологіями не лише самому, а й писати інструкції для батьків та учнів.

«Скидати домашні завдання та навчальні матеріали у Viber —це не дистанційна освіта. Онлайн-уроки вимагають більшої підготовки. Ти друкуєш матеріали, шукаєш візуальні приклади, відео, складаєш тести та готуєш презентації. А після самого уроку ще консультуєш батьків та дітей, адже багато хто досі не вміє нормально користуватися пошуковими системами» — Ольга, вчителька біології в старших класах

Уроки на телефоні та по телевізору

Ми спитали вчителів, чим найчастіше вони користуються під час уроків — комп’ютерами чи телефонами. З мінімальним відривом перемогли комп’ютери – 57% педагогів проводять онлайн-уроки з їх допомогою. Інші користуються відеозаписами на телефоні, шукають різні додатки, створюють чати у Viber-і та з маленьких екранів смартфонів перевіряють домашні роботи. Проблема не лише в тому, що школярам чи викладачам бракує техніки, а в тому — що якість інтернету в деяких населених пунктах не дозволяє користуватися програмами на комп’ютері.

«У нас був лише один комп’ютер на школу, а в деяких учителів немає вдома ноутбуків, усі користуються телефонами. Тепер цей комп’ютер кочує від хати до хати, аби вчителі могли підготувати якісь уроки для дітей та викласти їх в соцмережах. Складно, але що робити, дітям необхідно вчитися» — Галина, вчителька української мови та літератури в сільській школі

Коли мова заходить про дистанційну та діджитал-освіту всі уявляють електронні щоденники, мультимедійні дошки, ноутбуки в кожному класі. Але згадайте, що більшість українських шкіл розташовані в селах. Далеко не всі вони можуть дозволити собі сучасне обладнання. Але навіть у найвіддаленіших гірських регіонах України вчителям допомагає місцеве телебачення. Канали транслюють відеоуроки і діти можуть поглинати новий матеріал з екранів телевізорів. До речі, США та Китай вже понад 50 років практикують навчання по телебаченню.

Проблеми на карантині

Попри весь ентузіазм та винахідливість учителів, є проблеми, з якими вони безсиллі боротися. По-перше, не всі батьки відповідально ставляться до навчання онлайн та стверджують, що зараз не найкращий час для уроків. По-друге, дітлахи з інклюзією потребують офлайн занять та уваги. По-третє, робочий час учителя став ненормований через кількість нових завдань та викликів.

«Спершу взагалі було дуже складно, швидко зорієнтуватися в програмах, все налаштувати, пояснити дітям правила уроків, що потрібно вимикати мікрофони, коли не говориш, попросити батьків не ходити в спідній білизні на задньому плані. Це все смішно, але вимагає багато енергії. Але зараз, коли бачиш, як діти з захватом проходять тести чи записують відео для домашніх завдань, відчуваю величезну радість» — Анна, вчителька молодших класів.

Прошколу працює онлайн, пишіть, якщо у вас виникають будь-які юридичні чи конфліктні питання.

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *