Чому вчитель завжди винен? Типові причини безправності

Ми вже говорили з вами про булінг учителя, стосунки зі старшими колегами – інколи в школі доводиться буквально виживати. І сьогодні в блозі Pro.Школу подумаємо, чому так сталося, що вчитель – абсолютно безправна істота.

«Коли я закінчила педінститут, то прийшла працювати в школу, де сама вчилася. І не могла довго звикнути, що тепер усі вчителі – мої колеги. Яким же було моє здивування, коли я усвідомила, що вони – зовсім не боги, як раніше всі ми думали. І прав у них та й нас усіх менше, ніж будь у кого», – Оксана, учителька географії

Можна скільки завгодно докоряти вчителям, що вони користуються застарілими методиками, живуть по правилах радянської школи чи взагалі вважають учнів за ніщо. Але навіть якщо ми будемо говорити лише про ідеальних педагогів та справжніх реформаторів, молоде покоління або кращих представників професії – усі вони все одно ходять по тонкому лезу соціальної залежності. Від батьків, адміністрації та учнів. У вчителів значно менше прав, аніж прописано в законі. Чому? Спробуємо розібратися.

1.Робота, яка заважає працювати

Учитель окрім педагогічного навантаження мусить писати купу звітів та порпатися в паперовій роботі. Сьогодні школа намагається застосувати всі новинки автоматизації: електронні звіти, щоденники, чати в месенджерах та програми обліку. Але попри всю цю автоматизацію, до майбутнього ще крокувати і крокувати. Більшість шкіл в Україні взагалі не мають доступу до технологій, а ті, що мають – все одно користуються ними не до кінця. І часто вчителям доводиться писати всі звіти вручну та ще й заповнювати електронні форми. А за невчасну подачу таких документів адміністрація школи може стягувати штраф чи виписувати догани. Замість того, щоб полегшити роботу вчителям та дати можливість віддавати свій час дітям, система навпаки ще більше навалює зайвої роботи вчителям.

2. Така «довга» літня відпустку

«Чого жалітися, ви лише подивіться, яка у них відпустка влітку, такої більше ніхто не має!» – це, мабуть, улюблена фраза тих, хто зайвий раз хоче вказати вчителям на їх місце. Але уявіть, що вчителі часто працюють і на вихідних – через олімпіади чи конкурси, перевіряють домашні роботи після школи, складають додаткові програми, заповнюють уже згадані звіти та приймають іспити під час того самого літа. А ще є табори, екскурсії – загалом уся відпустка триває на тиждень-два більше, ніж у пересічного працівника в Україні. І згадайте, що взяти її можна лише влітку, адже весь рік триває навчання. Тому це досить умовний привілей.

3. Репетитор за сумісництвом

Що входить в обов’язки вчителя? Це вже майже стало риторичним питанням. Навіть не зважаючи на те, що є трудовий договір, посадові інструкції, є ще «поклик» – про який так часто згадують у суспільстві. І нагадують, що вчитель – це покликання, тому він має віддавати весь свій час дітям. Хіба жодна інша професія не є покликанням? Учителі мусять вчити дітей, готувати їх до іспитів, тренувати перед ЗНО та допомогти отримати заповітні бали, аби можна було вступити до вишу мрії. Учитель хоче дати дітям, у першу чергу знання та шанс отримати гідне майбутнє. Але цього не прописують в жодній посадовій інструкції. А підготовка до ЗНО, наприклад, взагалі має відбуватися в позаурочний час. Попри все це, педагоги все одно намагаються підготувати своїх дітей до життя якомога більше. Відсутність подяки – це вже як норма, адже більшість упевнені, що вчителі всім повинні.

4. Звільнення – як постійна погроза

Звільнити вчителя можуть навіть за те, що він надто голосно думає чи ходить не в тому одязі. Звісно, законно причини назвуть інші. Але по суті, якщо ти не подобаєшся батькам, колегам чи адміністрації, тебе знайдуть, як відправити на лаву запасних. Права вчителя дуже обмежені комунікацією з дітьми та батьками. Якщо ти ставиш погані оцінки дітям впливових батьків чи хочеш впроваджувати нову методику в школі, де всі звикли до старих-простих правил – ти вже в зоні ризику. Одне слово батьків, один кривий погляд директора, якому не до вподоби надто «сміливі» рішення – і мусиш шукати собі нове місце роботи. Байдуже, як добре ти викладаєш та чи маєш вагомий вплив на дітей. Якщо необхідно знайти цапа відбувайла, аби заспокоїти знервованих батьків, школа завжди знайде його серед учителів.

«У нас один хлопчик постійно списував на уроках і мав гарні оцінки. Прийшов новий учитель, помітив це і почав слідкувати за учнем. Його результати, звісно, упали. А це був випускний клас. Згодом учителя м’яко попросили не брати на себе зайвого, бо батьки хлопця були дуже впливовими і хотіли, аби він відмінно закінчив школу», – Андрій, учитель математики

5. Сам на сам зі складними учнями

«Вам варто знайти підхід» – якщо в класі є проблеми з поведінкою чи з конкретним учнем адміністрація повісить усе на вчителя. Ніхто не хоче виносити сміття з хати та звертати увагу на те, що часто вчителям потрібна допомога психологів або навіть соціальних служб. У 95% випадків, учителю скажуть, що це його проблеми – коли в нього плюють на уроках, ображають, зривають контрольні чи влаштовують бійки в класі. Конфліктів із батьками не хоче ніхто, залишитися без премій від міста чи падіння рейтингу школи теж не бажає жоден директор. Тому вчителям доводиться вирішувати ці «свої» проблеми наодинці.

6. Колектив конкурентів

На жаль, самі вчителі живуть в режимі постійного очікування ножа в спину. Досить часто між колегами досить напружені стосунки, а дружба поверхова. Усі бояться втратити роботу, впасти у немилість директора та виявитися в лаві «опозиціонерів». Права вчителя настільки обмежують, що вони не готові жертвувати своїм місцем заради блага колег. Тому навіть в учительській ти в активному бойовому режимі. І постійні педради, збори колективу та комітети аж ніяк не сприяють здоровій атмосфері в школі.

Насправді, усі ці причини – дійсно досить умовні та поверхові. Адже глибина в тому, що вчителі почувається беззахисно та знервовано. Він мусить відповідати перед усіма та за все. Це аж ніяк не допомагає виконувати свою роботу на відмінно. І усе, що потрібно вчителям – підтримка та трохи поваги. 

2 Comments

Написати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *